Що ти відчуваєш,
Коли навколо квітів поле,
Що зійшло у крові
Що би ти відчула,
Якщо би море потопило
Твого кращого друга?..
Як нам далі жити,
Коли наші старі малюнки
В завалах догоріли?..
Як знайти дорогу
І повернути всіх додому?..
Тож лий дощем із каменів і куль,
Забирай мої крила,
Автоматами мене не вб'ють,
Бо любов сильніша!
Лий дощем із каменів і куль,
Забирай мої крила,
Автомати знають, любов сильніша!
Хто ці люди за стіною?
Чому радіють, що вони
Завдали стільки болю?
Здавалось світ змінився,
Та твої сльози розказали,
Що я помилився...
І синєє небо - тепер чорний дим,
Панельні руїни це наш спільний дім,
Переламані долі заплелись у вінок,
І більше не зламаються, ніколи знов!
Тож лий дощем із каменів і куль,
Забирай мої крила,
Автоматами мене не вб'ють,
Бо любов сильніша!
Лий дощем із каменів і куль,
Забирай мої крила,
Автомати знають, любов сильніша!
Лий дощем із каменів і куль,
Забирай мої крила,
Автомати знають,
Автомати знають,
Автомати знають, любов сильніша!
Що ти відчуваєш?..
